Чим насправді є злиті документи Пентагону, що відбувається з вбивцями українських військовополонених та чому великий наступ РФ перетворився на великий «пшик», — про це в інтерв’ю виданню NV розповів керівник ГУР Кирило Буданов.
Кабінет керівника Головного управління розвідки МО України Кирила Буданова скоріше схожий на музей, ніж на робоче місце головного військового розвідника країни. Тут знайшлось місце і гранаті на столі, і вже відомій навіть росіянам мапі розпаду РФ, і чисельним нагородам та дипломам, телефонам, акваріуму, мініатюрі з островом Зміїний, картинам та фотопортрету президента України. Серед усього цього на чорному шкіряному кріслі перед сірим офісним столом звично для себе розмістився сам Кирило Буданов. Саме його росіяни вважають організатором найбільш зухвалих акцій українців — від підриву Кримського мосту до знищення прокремлівських пропагандистів.
— Почнемо зі зливу у мережу секретних матеріалів Пенгатону. Що відбулося, яка мета і наскільки оприлюднена інформація правдива?
— Перш за все потрібно сказати, що все це є стандартною спеціальною інформаційною операцією. В цьому і полягає найбільша проблема. Для того, щоб створити, провести спеціальну інформаційну операцію, вам потрібні як правдиві факти, так і видозмінені або взагалі вигадані. Але вони мають бути комбіновані, інакше це просто не спрацює. Тому стандартна формула для таких операцій: це 70−80% правди загальної, а 20−30% — це видозмінені або штучно створені факти. Але саме вони і є ключовими. Звісно, буде дуже важко розібратися за короткий проміжок часу з цим. Потрібен аналіз всього, що там є, досить детальний. Певні розбіжності ми там бачимо. А от скільки там у відсотках цього всього буде, зрозуміємо згодом.
— Який ефект має бути від цього?
— Недовіра, компрометація взаємин між Україною та передусім Сполученими Штатами, а також іншими країнами. Тут усі разом.
— Цей витік не став для вас несподіванкою?
— Абсолютно вірно. Ми у режимі постійних інформаційних атак та спеціальних інформаційних операцій живемо тривалий проміжок часу.
— Але витік досить великий. Він відрізняється від інших подібних випадків?
— А чим відрізняється? Хочете поговорити про це? Давайте. Чим великий цей злив і чим він відрізняється від інших?
— Великий саме у кількості документів.
— Ви помиляєтесь. Він недостатньо такий і великий. Набагато більші за розміром, за кількістю матеріалу документи вилазили дуже часто. І штучно змінені, ще раз повторюю.
— Що буде далі, який ефект?
— Я можу сказати, яким, на нашу думку, мав бути ефект. Але, забігаючи наперед, скажу, що ефекту не досягнуто.
— А яким він мав бути?
— Недовіра, яка мала б активувати певні декларативні заяви з боку України та з боку інших країн, які врешті-решт у поєднанні з певними протиріччями мали б руйнівний ефект. Але цього також не сталося.
— Серед цих американських документів йшлося про голову радбезу РФ Миколу Патрушева та керівника російського генштабу Валерія Герасимова, які, нібито, хотіли пригальмувати війну.
— Це брехня, чиста брехня. Герасимов був один у принципі з небагатьох, хто виступав за військову операцію. Патрушев займав нейтральнішу позицію. Він ніколи не кричав: давайте їх вбивати, і ніколи не кричав: ні, це потрібно. Він не хоче бути крайнім, бо він не дурень, далеко не дурень.
— Наскільки значним є конфлікт між ФСБ та міноборони в Росії?
— На цьому етапі він незначний. Це навіть не можна в принципі таким відвертим конфліктом назвати.
— А чи є взагалі якісь ознаки, що невдоволення діями Путіна у Кремлі, у російських елітах, особливо економічних, зростає?
— Економічний блок просто, як це м’якше сказати, він незадоволений. Так буде коректніше.
— Чи можливий бунт проти Путіна?
— Бунт у Росії? Подивіться в історію, які події призводили до бунтів упродовж 400 років останніх. Точно не така ситуація.
— Торік ви казали, що навесні ми увійдемо до Криму.
— Я ще маю в запасі час.
— Чи досить багато речей, які ви говорили, справді справдилися?
— Цілком усе. У нас все йде за графіком.
— Багато хто говорить про контрнаступ ЗСУ: буде, не буде. Вже і сподівання є, і розчарування. Як ви вважаєте, коли воно може відбутися?
— На жаль, я не можу відповісти на ваше запитання: не тому, що не знаю, а тому, що це буде дикість, якщо я зараз це зроблю, розкрию задум росіянам.
— Я маю на увазі описати майбутній наступ епітетом.
— Буде швидко.
— Багато повідомлень про те, що наші БПЛА вже майже долітають до Москви.
— А чому майже? Долітають до Москви і далі.
— Тобто ми вже готові знищувати якісь об’єкти у Москві? Як це відбуватиметься?
— Запитання, знову ж таки, у той самий бік. Що ви від мене чекаєте, просто відкрити вам усі, скажімо так, задуми наші та сплановані операції та заходи? Як ви собі це уявляєте?
— А без деталей.
— Без деталей давайте так. Ви ж розумієте, що надто часто порушуються норми безпеки у Російській Федерації. Це аномально так просто не буває.
— А що відбувається у російській армії? Як можна описати її стан? Чи є перспективи відновлення з її боку великих наступальних операцій?
— 31 березня 2023 року провалилася чергова спроба російського наступу, так званого зимово-весняного. Вони мали вийти на адмінкордону Донецької та Луганської області. Знову ж таки, це навіть не п’ята спроба, що провалилася. Наступального потенціалу щодо стратегічної наступальної операції у Росії станом на даний момент немає. І найближчим часом не буде.
Це перше, що треба сказати. Росія перейшла до стратегічної оборонної операції. Їхнє завдання — утримати захоплені території, зірвавши нашу наступальну операцію щодо їхнього звільнення.
Винятком є два райони. Перший – спроба захопити Бахмут. Треба також відверто сказати, що Бахмут вони майже завойовують, згідно з їхніми ж особистими заявами, з червня 2022 року. Незабаром буде календарний рік. Там ситуація складна, але все ж таки Бахмут як стояв, так і стоїть. Друге — це спроба здійснити півохоплення Авдіївки з північного боку, там поруч знаходиться основний фронт Мар’їнки, в принципі спроба активних дій там. От і все. Вся решта лінії стоїть в обороні.
— Щодо жахливого випадку з відрізанням росіянами голови українському військовополоненому: у вас є якісь дані саме про виконавця?
— Так є.
— І де він?
— Давайте я вам зараз все скажу, так? Ця людина послухає і сидітиме там далі. Хто він – ми знаємо.
— Кажуть, що таких злочинів було багато?
— Не так уже й багато. Це поодинокі випадки. Але повертаючись до першої частини вашого питання: де він і чому я говорю вам, що не можу вам відповісти. Є трохи інша статистика, що якось так склалося, що майже всі ті, хто робив подібні речі, де це було нам чітко відомо, вони більше не існують. Тому не думаю, що ця людина стане винятком.
— Ви «допомогли»?
— Просто так сталося.
— Тоді на тему: на окупованих територіях постійно щось відбувається, якісь «бавовни»…
— Я ж вам говорю: порушення заходів безпеки в РФ набуло якихось нереальних обсягів.
— На які спецслужби орієнтується у роботі ГУР? Можливо, на ізраїльський Моссад? Чи маєте унікальний стиль?
— Це наша унікальна унікальність, — можемо так назвати. Формула роботи, підходу, методів. Це ми будемо прикладами для майбутніх поколінь, що є, в принципі, фактом.
— Що відбуватиметься цього року та наступного?
— Ви надто далеко хочете зайти у цьому питанні. Те, що відбуватиметься, — це завершення війни. Завершення війни відновленням наших кордонів. Що відбуватиметься далі — це вже питання не про війну. Це буде питання розбудови повоєнної України. Це зовсім інша тема розмови.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
