Для Росії зараз важливим завданням є якнайшвидше заморозити війну в Україні, щоб зберегти під своїм контролем захоплені території та накопичити ресурс для наступної експансії. Для цих цілей вона обрала сценарій, що включає поширення серед міжнародних партнерів України ідеї мирних переговорів, за допомогою ретрансляції цих наративів у ЗМІ, через деяких «експертів», «активістів» і проведення «пацифістських» заходів.
Про це пише військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко у серії своїх аналітичних матеріалів.
Варто зазначити, що для Росії це не в перше, використовувати заклики до «миру», щоб досягати своїх реваншистських та експансивних цілей, та підготуватись до нової війни. Ще з часів СРСР у країнах заходу було сформовано пул куплених та лояльних пацифістських організацій.
Зараз же для Росії життєво важливо посадити Україну на стіл переговорів, звичайно ж, на своїх умовах, для заморозки війни. Тому вона задіяла для цих цілей масштабний пацифістський ресурс в Європі. Апогеєм цієї діяльності має стати «Міжнародний саміт за мир в Україні», який відбудеться у столиці Австрії у Відні з 10 по 11 червня.
Мета цього саміту — ухвалення термінового глобального звернення під назвою «Віденська декларація миру», в якій буде заклик до політичних лідерів світу вжити негайних заходів на підтримку припинення вогню та проведення мирних переговорів щодо врегулювання «ситуації» в Україні.
Проводитиме цей захід найстаріша організація «Міжнародне бюро миру» (International Peace Bureau).
На перший погляд здається, що це шановна пацифістська структура, створена в дуже далекому 1891 році і за свою роботу удостоєна Нобелівської премії миру в 1910 році. А один із керівників цієї організації, Шон МакБрайд, також був лауреатом Нобелівської премії миру.
Але, Шон МакБрайд був членом Ірландської республіканської армії (ІРА) і активно співпрацював із радянською розвідкою, передаючи СРСР інформацію про армію Великобританії. У 1975 році цей діяч був удостоєний Міжнародної премії миру імені Леніна.
У 1980-х розвідка США зараховувала «Міжнародне бюро миру» до організацій, які працювали на користь СРСР.
На сьогоднішній день відомо про деяких учасників та організації, запрошених на захід. Зокрема, перше слово буде надано такому собі Ноаму Хомськи та президенту Бразилії Луїсу Лулі Да Сільві.
Ноам Хомський відомий тим, що у 2014 році виправдовував окупацію Криму, називаючи його «історично російським» та закликав до «федералізації» України! А останнім часом критикує підтримку США Україні та лякає американців Третьою світовою та ядерною війною, якщо ця підтримка продовжиться.
Такі заходи, до речі, хороші ще й тим, що вони збирають в одному місці відразу всю російську агентуру і складати списки членів цієї мережі, набагато простіше. Нашим європейським партнерам, так би мовити, на замітку.
Докладно про кожну організацію, яка надає допомогу Росії у поширенні «пацифістських» наративів у Європі і не лише — нижче.
Почнемо, мабуть, із «Австрійського підрозділу Міжнародного товариства з примирення» (International Fellowship of Reconciliation Austria).
Ця організація була заснована у 1914 році і її основна мета – досягнення повної відмови людства від застосування насильства. Якось не дуже успішно працюють, чи не так? Ця організація має статус спостерігача та консультанта в організаціях Економічної та соціальної ради ООН та ЮНЕСКО. Нам же вона має бути примітною тим, що з 2022 по 2023 роки активно підтримує заяви щодо ухилення від мобілізації в Україні. Тобто своєю діяльністю потурає та заохочує ухилянтів.
В організації цього заходу бере участь також «Австрійський підрозділ Міжнародної ліги жінок за мир і свободу» (англ. Women’s International League for Peace and Freedom Austria). Існує з 1915 року, у період Холодної війни активно займалася блокуванням розвитку ядерної зброї у США та організовувала туристичні поїздки радянських громадян. Думаю, пояснювати, хто в той період міг вільно виїхати з СРСР як «турист» не потрібно.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну організація активно допомагає українським біженцям, насамперед жінкам, але при цьому регулярно закликає до припинення бойових дій без жодних умов.
Організація з дуже довгою назвою «Альянс дій за мир, активний нейтралітет та ненасильство» (нім. Aktionsbündnis Frieden, aktive Neutralität & Gewaltfreiheit) відкрито належить до лівих. Ця організація проводила марші за припинення матеріально-технічної допомоги Україні, регулярно виступає проти запровадження санкцій проти Росії та закликає до їх скасування, а також є майданчиком для поширення проросійських наративів. Зокрема, ця організація розповсюджує заяви Райнера Брайна, відомого тим, що називає Революцію Гідності путчем та австрійського теолога Альфреда Рачека, який вважає, що у вторгненні Росії в Україну винне НАТО та США, які організували… Помаранчеву революцію.
Що найцікавіше, «Альянс дій за мир, активний нейтралітет та ненасильство» фінансується, не може бути, «Комуністичною партією Австрії» та мережею «transform!europe!»
Тобто дуже неупереджена організація, члени якої ночами заснути не можуть, думаючи про мир в Україні!
А тепер найцікавіше, хто ж фінансує «Міжнародний саміт за мир в Україні»? Адже гаманці цього заходу, по суті, це фінансові прокладки Росії в Європі.
«Союз профспілок Австрії» (нім. Österreichischer Gewerkschaftsbund) існує з 1945 р. Глава цієї організації, Вольфганг Катціан, будучи парламентарієм Австрії, був членом парламентської групи «Австрія-Росія», що пропагує зміцнення дружніх та економічних зв’язків з Росією. У 2018 році ця організація ухвалила 5-річну програму співпраці та діалогу з Росією.
Найцікавіше те, що в минулому Вольфганг Катціан так само керував футбольним клубом «Аустрія», одним із спонсорів якого був російський «Газпром»! Через деякий час Катціан ввійшов до складу управління Австрійсько-російського співтовариства дружби, яке фінансувалося спецслужбами Росії через Яна Масалека.
Американська неурядова громадська організація феміністського штибу «Code Pink: Women for Peace» (CODEPINK), яка виступає нібито за «мир і соціальну справедливість». Як саме вона виступає? А досить передбачувано.
«Code Pink: Women for Peace» звинувачує США у фінансуванні воєн у всьому світі, закликає до роззброєння, підтримує ідеї орієнтування світової політики на Схід. Щодо України — організація заявляє про вину США у повномасштабній війні, крім того, називає Революцію Гідності «фашистським переворотом», а окупацію Криму — «легітимною».
Що найцікавіше, організація ніколи не публікувала інформацію про джерела свого фінансування.
«Фонд Рози Люксембург» (англ. Rosa-Luxemburg Foundation). Цей фонд з 2014 року регулярно розповсюджував наративи про те, що в Україні «громадянська війна» Київ не виконує мінських угод, а Росія хоче миру. 2022-го риторика дещо змінилася, більш агентуючись на мирному врегулюванні «конфлікту». Зрозуміло, партія ця лівого штибу і відверто марксистська.
Ще одним фінансовим організатором заходу є «transform! europe!». Ця євроскептична організація була заснована у 2001 році та не приховувала свого лівого орієнтира. Фінансування здійснюється через партійні фонди Комуністичної партії Австрії, Комуністичної партії Франції, каталонської лівої партії Esquerra Unida i Alternativa та інших європейських партій лівого спрямування.
Ось такий набір організацій цього заходу. Не складно визначити забарвлення, але головне щодо кожної з них слід зробити позначку і, на мій погляд, запобігати їх діяльності та спробі інтегруватися в Україну.
Тепер поговоримо про спікерів цього саміту.
Почну, мабуть, із Лео Габріеля. Громадянин Австрії, що позиціонує себе як соціальний антрополог, журналіст та режисер-документаліст, «дослідник» Латинської Америки. «Досліджував» він Латинську Америку з 1979 по 1996, проживаючи в Нікарагуа, де, за чистим збігом, саме в цей період прийшли сандиністи, які активно підтримуються СРСР.
2004 року виставлявся на вибори до Європейського парламенту від німецької проросійської партії «Ліві», яка зараз активно виступає проти надання Україні допомоги.
У травні 2022 року, у розпал повномасштабного вторгнення в Україну, був модератором Всесвітнього соціального форуму, в якому брав участь військовий злочинець з так званої «ЛНР» Андрій Кочетов.
Власне, ось такий персонаж боротиметься за «мир» для України. Але, це лише початок. Наступні не краще.
Ася Гагієва (Гагієва Есет Зяудінівна), громадянка Росії, дочка активного діяча «єдиної росії». Любителька епістолярного жанру, пише нотатки та статті не лише під своїм реальним ім’ям, а й під псевдонімом «Марукет».
З 2012 року розпочала типову для доньки єдинороса кар’єристську діяльність, але у 2022-му різко змінює свої погляди, починаючи виступати проти війни в Україні, хоча, у тому ж 2022-му активно публікувалася на ресурсі «islam.ru», що знаходиться під контролем Духовного управління мусульман Дагестану, який підтримує «сво».
У «пацифістське» середовище її активно інтегрують саме через «Міжнародне бюро миру».
Шеляженко Юрій Вадимович, гадаю, багато хто добре знає, адже цей, на жаль, громадянин України, встиг залишити багато слідів.
У 2007-2014 роках, працюючи помічником депутата Печерської райради від БЮТ Григорія Костинського та помічником нардепа від БЮТ Андрій Павловський він виконував роль медіа-кілера. З 2009 до 2022 року регулярно писав для російського видання «Эхо Москвы», відомого як підконтрольне російському режиму псевдо-ліберальне ЗМІ. У 2015 виступав проти мобілізації, а у 2017 перешкоджав блокуванню російських соціальних мереж. Знедавна позиціонує себе як виконавчий секретар Пацифістського руху України.
Покладав відповідальність за повномасштабне вторгнення в Україну на США та активно лобіював російське ІПСГ «різдвяне перемир’я». У 2022 році отримав премію імені МакБрайда (того самого, який працював на спецслужби СРСР) від «Міжнародного бюро миру».
До речі, Ася Гагієва також у 2022 стала лауреатом цієї премії.
Браун Райнер, виконавчий директор «Міжнародного бюро миру». Позиціонує себе як одного з ідеологів «Крефельдерської петиції», яку у 1980 р. створили «пацифісти» Західної Німеччини з метою нерозміщення ракет НАТО «Першинг-II». В організації цієї петиції також брав участь німецький вчений Герхард Каде, який був агентом КДБ із псевдонімом «Робуст». Райнер Браун усіляко намагався приховати свій зв’язок із КДБ, але рукописи не горять.
З 2014 року Браун бере участь в організації проти санкційної політики уряду Німеччини щодо Росії, створив петицію з вимогою враховувати «безпечні інтереси» Росії. За останні 8 років інтегрував маргінальні неонацистські сили в пацифістський рух, через що між ним та лівими групами виник конфлікт. У цей період організовував акцію «Stopp Ramstein», метою якої було закриття авіаційної бази США «Рамштайн» у Німеччині. Називав Революції Достоїнства путчем, а окупацію Криму – реакцією на провокації НАТО.
Радченко Каріна Вікторівна. Уродженка Краматорська, яка закінчила Інститут міжнародних відносин КНУ, зараз навчається в Університеті Зальцбурга і явно мітить на роботу в стінах ООН. Цікава вона тим, що не помічалася у явних контактах із агентами російського впливу, але є нюанс.
Ви, звичайно, можете не вітатися за руку з Наришкіним чи Бортниковим і не пити з ними за одним столом, але якщо ви берете участь у заході, який проводиться на гроші російських спецслужб, чи це вже не є контактом?
Карина Радченко якраз із такої категорії. Її не можна прямо звинуватити у роботі на ворога, але у лютому 2023 року вона вже брала участь у заході «Міжнародного бюро миру» спільно з Юрієм Шеляженком, на якому робила заяви про необхідність перемир’я.
Тобто, системні участі у заходах структури підконтрольної спецслужбам росії, у кампанії агентів впливу росії, це ще не робить тебе самого агентом впливу, чи це інше? А ви як думаєте?
Бодров Олег Вікторович. Російський фізик, який 28 років, з 1988 до 2016 був членом і очолював у Санкт-Петербурзі екологічну організацію «Зелений світ», яка виступала проти ядерної енергетики. Наразі є головою «Громадської ради південного берега Фінської затоки», що не заважає їй продовжувати виступати проти ядерної енергетики. Війну в Україні називає «конфліктом, політичною турбулентністю».
Вернер Вінтерштайнер. Австрійський педагог, керівник громадської організації «Alpen-Adria-Alternativ», яка має на меті об’єднати пацифістські рухи на території між Альпами та Адріатичним морем.
У період з 2020 по 2022 рік працював в Австрійському інституті миру і цьому моменту слід приділити особливу увагу.
Справа в тому, що в інституті Вінтерштайнер відповідав за проект Heimatland Erde, до якого було залучено російську вчену Олену Князєву. Ця особа працює в університеті «Вищої школи економіки», який вважався опозиційним. 2022-го, коли почалася повномасштабна війна, значна частина викладачів ВШЕ звільнилася, але Князєва залишилася. Через деякий час, з сайту Австрійського інституту світу була видалена вся інформація про проект Heimatland.
Потарська Ніна Миколаївна. Координатор «Міжнародної ліги жінок за мир та свободу» в Україні.
Контактує з Лео Габріелем із 2011 року. У 2015 році проводила якесь дослідження на тимчасово окупованих територіях. Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну брала участь у заході Stop NATO Expansion. Потім покладала відповідальність за війну в Україні, в тому числі на США.
Міхаель Фон Дер Шуленбург. Німецький дипломат, графської крові. Працював в інститутах ООН та ОБСЄ. Через свій іменний сайт активно просуває наративи про вину США та НАТО у війні в Україні, називає Революцію Гідності «переворотом», організованим США, а також виступає проти постачання зброї Україні.
Заїра Зафарана. Італійка, яка працювала у Міжнародному товаристві з примирення, у тому числі у представництві при інституціях ООН у Женеві. Але нам вона має бути цікавою як захисниця, на жаль, громадянина України, Руслана Коцаби, який був керівником вищезгаданого Шеляженка у Пацифістському русі України.
Коцаба з 2015 року регулярно виступав із заявами, що заперечують російське вторгнення в Україну, перешкоджав мобілізації, у 2022 р. утік у США, заявивши, що в Україні його можуть вбити.
Зафарана вимагала припинити кримінальні провадження проти Коцаби, підозрюваного в державній зраді, а також домагалася звільнення Віталія Алексієнка, засудженого за відмову від мобілізації. Ця справа активно розкручувалась російською пропагандою, а Зафарана дала інтерв’ю австрійському досліднику світу Йозефу Мюельбауру, який написав книгу спільно з Лео Габріелем.
Власне, ось такі «пацифісти» у червні у Відні ратуватиму за «мир» для України. Зрозуміло, на них усіх і штампу ніде ставити, але все ж таки, очевидно, що Росія розпочинає масштабну кампанію з просування ідей перемир’я і її метою є об’єднання всіх кишенькових і поки що не куплених організацій, для створення відповідної хвилі.
Раніше Росії не вдавалося провести подібні заходи з такою кількістю залучених організацій і спікерів. І це насторожує. Адже таким чином, кремль намагається вивести тему примирення у тренди та змінити повістку з мілітарною – військова допомога Україні, на пацифістську.
Хоча, з іншого боку, завдяки таким заходам простіше вести систематизацію та облік продажних діячів, куплених Росією.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
